Ріта М.Давидова, Боровик

Як хочеться прокинутися…

Ось літо,

Ось осінь,

Зима і весна.

Куди не озирнись-

Все навкруги таке красиве!

Все манить, ти родись, живи, радій…

Ось день,

Ось ніч,

Ось ранок золотий.

Як хочеться прокинутися вранці

Без горя, без війни, без сліз і смутку:

Щоб раділи матері, жінки і діти,

Щоб оминули нас печалі і жалі,

І щоб ця клятая війна нарешті вже скінчилась.

Щоб цвіли сади, луги

І як завжди в житах волошки колосились.

Не згадувати про воєнні ті роки

Які минули…

І щоб теперішні та інші покоління

Не повторили помилки й гріхи

Які давно уже в літа минули…

Щоб всі раділи сонцю і теплу.

І наші діти і онуки щоб жили в любові й мирі.

Як хочеться прокинутися…

Ось літо,

Ось осінь,

Зима і весна.

Куди не озирнись-

Все навкруги таке красиве!

Все манить, ти родись, живи, радій…

Ось день,

Ось ніч,

Ось ранок золотий.

Як хочеться прокинутися вранці

Без горя, без війни, без сліз і смутку:

Щоб раділи матері, жінки і діти,

Щоб оминули нас печалі і жалі,

І щоб ця клятая війна нарешті вже скінчилась.

Щоб цвіли сади, луги

І як завжди в житах волошки колосились.

Не згадувати про воєнні ті роки

Які минули…

І щоб теперішні та інші покоління

Не повторили помилки й гріхи

Які давно уже в літа минули…

Щоб всі раділи сонцю і теплу.

І наші діти і онуки щоб жили в любові й мирі.