Ріта М.Давидова, Боровик
Як хочеться прокинутися…
Ось літо,
Ось осінь,
Зима і весна.
Куди не озирнись-
Все навкруги таке красиве!
Все манить, ти родись, живи, радій…
Ось день,
Ось ніч,
Ось ранок золотий.
Як хочеться прокинутися вранці
Без горя, без війни, без сліз і смутку:
Щоб раділи матері, жінки і діти,
Щоб оминули нас печалі і жалі,
І щоб ця клятая війна нарешті вже скінчилась.
Щоб цвіли сади, луги
І як завжди в житах волошки колосились.
Не згадувати про воєнні ті роки
Які минули…
І щоб теперішні та інші покоління
Не повторили помилки й гріхи
Які давно уже в літа минули…
Щоб всі раділи сонцю і теплу.
І наші діти і онуки щоб жили в любові й мирі.
Як хочеться прокинутися…
Ось літо,
Ось осінь,
Зима і весна.
Куди не озирнись-
Все навкруги таке красиве!
Все манить, ти родись, живи, радій…
Ось день,
Ось ніч,
Ось ранок золотий.
Як хочеться прокинутися вранці
Без горя, без війни, без сліз і смутку:
Щоб раділи матері, жінки і діти,
Щоб оминули нас печалі і жалі,
І щоб ця клятая війна нарешті вже скінчилась.
Щоб цвіли сади, луги
І як завжди в житах волошки колосились.
Не згадувати про воєнні ті роки
Які минули…
І щоб теперішні та інші покоління
Не повторили помилки й гріхи
Які давно уже в літа минули…
Щоб всі раділи сонцю і теплу.
І наші діти і онуки щоб жили в любові й мирі.