Великокопанівська сільська територіальна громада

Херсонської області

Виховання дітей

                                          

1.Покарання для дитини


    Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити. Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти. Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.

Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!

Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності. Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу. Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей. "Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!" — писала письменниця. На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки. "Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути". Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь". Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів. А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями. Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?
     Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків. 

2. Комп'ютер - корисно чи шкідливо?  

 Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне чудо техніки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модно, щоб у дитини комп'ютер з'явився якомога раніше, щоб малюк розвивався швидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно або шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

   Одночасної відповіді, звісно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять й увагу. Щоб гратися в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За допомогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна моторика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові завдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети."Ну, хіба це погано?" - запитують батьки.
   Крім того, діти легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почуваються і в житті упевненіше. Вони легко адаптуються до різних ситуацій.
   Часто саме комп'ютер допомогає залучити до занять дітей, яких важко посадити за звичайне читання або розв'язання задач. Тут вони потрапляють у гарну казку, де діють веселі й спритні герої. Наприкінці гри обов'язково похвалять малюка або навіть видадуть почесний диплом. Тут у дитини обов'язково що - небудь вийде і виникне "ситуація успіху", після цього захочеться ще погратися. Адже комп'ютерні розвивальні програми називаються "іграми", а зовсім не "заняттями".
   Так що ж, кожній дитині - по комп'ютеру? Як і в кожної проблеми, у цієї теж є дві сторони - погана та гарна. Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежувати комп'ютерний час для дитини, то незабаром він із помічника перетвориться на вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадто тривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести - до зниження зору. Але найбільша небезпека - це виникнення стійкоїкомп'ютерної залежності. Весь свій вільний час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грається будь-якої вільної хвилини. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього дискомфортними? А можливо, останнім часом йому бракує вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити його дефіцит?
   Комп'ютерна залежність, дійсно, виникає не раптом. Спочатку дитина грається заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, дізнається правила, стає успішною. Потім настає час для ігор на гроші, а таких в Інтернеті чимало. Якщо батьки забороняють їй гратися вдома; то дитина знаходить можливості та йде до ігрового салону або комп'ютерного клубу.
   Тому, купуючи комп'ютер, відразу продумайте, у якому режимі ваша дитина зможе ним користуватися. Уважно поставтеся до вибору комп'ютерних ігор. Вони повинні відповідати віку дитини й не мати агресивних настроїв.
   Як тільки ви помітили, що в дитини зник інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером, настав час бити на спалах. Краще не доводити ситуацію до безвиходів.
   Як зробити так, щоб комп'ютер не заподіював шкоди, а був корисним?

  • Обмежте час, протягом якого дитина сидить за комп'ютером.
  • Ретельно добирайте комп'ютерні ігри, для початку спробуйте "пройти" їх самостійно.
  • Не купуйте дитині ігри, в яких є агресія, насильство.
  • Пояснюйте дитині, що комп'ютер, здебільшого повинен використовуватися не заради гри, а для справи.
  • Не ставте комп'ютер у дитячій кімнаті. Це призводить до безконтрольного його використання.

 

Як заклопотаним батькам знайти час на дитину

 Кожна родина, мріючи про дитину, уявляє, якими чудовими батьками вони стануть своєму синові або доньці. У своїх мріях ми бачимо, як будемо день і ніч грати зі своїм малюком, облаштовувати йому кімнату, купимо всі іграшки світу, прочитаємо безліч книг, передамо свої знання і вміння. А головне – будемо уважними, терплячими і дбайливими мамусями, які здатні вчасно побачити проблеми і прийти на допомогу, з легкістю завоювати довіру і любов улюбленого чада. Але, коли в нашому житті з’являється малюк, часто реальність вносить свої корективи.

 

         На роботі часто доводиться затримуватися, тому що справ дуже багато, а грошей на всю красу життя як завжди не вистачає.

  Після важкого робочого дня ваша дитина замість того, щоб порадувати батьків гарною поведінкою, влаштовує сцени, колупається в тарілці, не хоче прибирати іграшки, а всі ваші спроби відправити його в ліжко обертаються справжнім скандалом, в якому страждаєте не тільки ви і дитина, а й сусіди.

   Вас все частіше відвідують думки, що щось у вашому житті не так, раз замість радості спілкування з власним чадом ви придбали тільки клопіт. Як же досягти такої бажаної гармонії у спілкуванні зі своєю дитиною? Адже це просто необхідно, і не тільки вам, а й самому малюкові.

 У житті нам завжди доводиться робити вибір. Відмовившись від кар’єри, ви не зробите свою дитину щасливою, але іноді треба по можливості не переробляти понад графіку і з чистою совістю прийти раніше додому. Проводячи час у дитячому садку увесь робочий тиждень, дитина має велику потребу в батьківському теплі й увазі, і вечірні капризи зайве тому підтвердження.

 Якщо ви дійсно любите свого малюка, то вам варто вже сьогодні замислитися над тим, як часто ви проводите з ним час (не рахуючи приготування обідів, душа перед сном і дорогу в садок). Як часто ви граєте разом, гуляєте, просто розмовляєте? Як правило, після детального аналізу батькам стає соромно. Замість того, щоб витрачати час на докори сумління і жалкувати про нездійснене, краще не гаючи ні хвилини почати діяти.

   Ось кілька пропозицій для тих, хто бажає з користю для себе і дитини змінити життя на краще:

 1. Навіть якщо ви дуже зайняті, час на дитину має бути завжди!

 Важкий робочий день відкладає свій відбиток. Тому постарайтеся, приходячи додому, залишати за порогом турботи і справи, пов’язані з роботою. Придумайте для себе ритуал, який допоможе звільнитися від важких думок, розслабитися і заряджати силами і енергією на вечір у колі родини.

 Наприклад, можна прийняти душ з аромомаслами або полежати 10 хвилин на ліжку під звуки природи або улюбленої музики. Для когось  відмінним способом розслаблення є ванна для ніг і кухоль чаю з лимоном. Головне, щоб цей ритуал міцно увійшов у ваше життя і допомагав відновленню сил.

  2.Навчіться довіряти йому. Частіше говорите про те, що без нього у вас вийшло б не так добре. Малюк відчує свою значущість, отримає необхідні в житті навички, а головне – проведе час з вами.

 Якщо правильно організувати процес, вчасно пояснити і показати, що потрібно від дитини, то найближчим часом у вас в будинку з’явиться чудовий помічник. Головне – не лаяти його і не дратуватися, якщо щось вийде не зовсім добре, адже це всього лише робочий момент. Чим раніше ви знайдете час на навчання, тим швидше маля стане самостійним.

  3. Чудово, якщо кожен вечір вся родина буде збиратися разом і грати в лото або іншу настільну гру, добре, що в наш час є з чого вибрати. Запропонуйте дитині помалювати або поліпити з пластиліну.

  Часто батьки уникають цих занять, тому що вони досить клопітні. Обладнайте місце спеціальної клейонкою, малювати і ліпити можна на кухні, щоб не постраждали килимові покриття. Пам’ятайте, що радість дитини від цікавого заняття коштує того, щоб зайвий раз помити підлоги! Адже немає нічого зворушливішого, ніж з любов’ю подарований вам перший малюнок донечки чи синочка.

 4. Нехай у вашій родині традиційним стане вихідний, проведений в колі сім’ї. Дитина із задоволенням візьме участь у тематичному дні.

  Наприклад, проведіть суботу в жовтому кольорі: ви можете надіти жовті речі, надуйте жовті кулі, посмажте на сніданок жовту глазунью, налийте у склянки апельсиновий сік. Пошукайте разом з дитиною всі картинки з жовтим кольором в улюбленій книжці з дитячими віршами. Знайдіть згадки цього кольору в самих віршах або казках. Купіть жовту крейду і намалюйте разом з дитиною сонечко на асфальті.

  Ще ви можете пограти в туристів. Для цього разом з дитиною зберіть рюкзаки, намалюйте список необхідних речей. У міру збору викреслюйте зі списку зібране. Не забудьте зробити разом смачні бутерброди, взяти з собою компас і навчити малюка його використовувати. Не зайвим буде намалювати план маршруту і разом з дитиною шукати дорогу, орієнтуючись по знайомих для нього місцях. Візьміть фотоапарат. Такий день ви запам’ятаєте надовго.

 Якщо проявити фантазію, придивитися до перевагам малюка, то можна придумати відмінні спільні розваги. Повірте, у дитини просто не залишиться часу на капризи, а у вас – на зайві переживання.

   5. Варто придумати систему заохочень за гарну поведінку та допомогу батькам. Для цього можна використовувати дошку з магнітиками, набравши певну кількість яких можна отримати подарунок – цікаву книжку, іграшку, диск з мультфільмом або щось інше. Цим ви привчите дитину до обов’язків, вирішите проблему з поведінкою, заощадите свій час на вмовляння.

 6. Частіше розмовляйте з малюком, він повинен знати, що ви завжди готові його вислухати, так він почне довіряти вам, і ви уникнете багатьох проблем у майбутньому. Хваліть дитину, давайте оцінку його вчинків, пояснюйте йому свої дії.

  Життєві проблеми і труднощі не повинні позначатися на вашому малюку, адже він найдорожче, що у вас є. Пам’ятайте про це, і миле дитяче «я тебе люблю» перед сном стане найкращою нагородою за ваші старання!

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь