Золотовська Дар'я
На самоті
Віє вітер, завиває,
Дощ крізь себе пропускає,
Тиша смуток наганяє –
Спогади їй спати не дають:
Залишилась одна мати,
Діти розлетілися кудись,
Чи там тепло їм?
Чи добре?
Так душа болить…
Стоїть мати на подвір’ї
і благає долю:
«Хай найкраще, найтепліше
те гніздечко буде
Я би рада теж злетіти,
але вже не можу.
Запитаю Бога: що мені робити?»
«Треба добре зрозуміти
і їх відпустити».
Стоїть мати на подвір’ї
постаріла, посивіла
все чекає діток.
Може ж, доля зрозуміє,
Що старенька просить?
не вві сні, а у житті
ще побачить діток.
Учениця 5-В класу Золотовська Дар’я
(лютий 2018 р.)
Мир Україні
Стану я на коліна
і Бога проситиму я,
щоб діти по всій Україні
ніколи не знали війни.
Ти, Господи-Боже, пробач
за усе, за всіх, і за себе благаю тебе
Дорослі, будь-ласка,
почуйте мене
Я вас закликаю до миру!
Нехай над Донбасом сонечко сяє,
В небі блак4итнім
пташка літає,
Татко дитя своє обіймає,
Матінка казку йому повідає,
Спокій і тишу
лелека віщає
Дорослі, будь ласка,
почуйте мене:
Я всіх закликаю до миру!
Учениця 5-В класу Золотовська Дар’я
(лютий 2018 р.)
Подяки слова тобі я
пишу вчителько люба моя
Катерина Андріївна Сажаєва
Яка ж ти ніжна та люб'язна
вчителько моя
Де ж в тобі вмістилось
скільки доброти?
Ніби мама пожалієш
і теплом своїм зігрієш
Япишаюся тобою
дивлячись у слід
і бажаю щастя
довгих, довгих літ.
Ти потрібна дітям,
не спішіть часи!
Хай живуть по довше
люди доброти!
(Учениця 5-в класу Золотовська Даша вересень 2017 р.)
Найдорощі
Бабусю рідненька моя
Спасибі тобі за життя
Спасибі, що поруч зі мною була,
коли мені тяжко
і плакать хотілось,
від болю кричала душа.
Ти все розуміла та ніжно жаліла
теплом зігрівала своїм,
та міцно держала,
щоб я не упала
та твердо стояла
На цій величезній землі.
Я Бога проситиму кожного дня
Хай зачека, ая ж підросту
Ти не спіши у дорогу безкраю
Тобі я віддячу рідненька моя.
учениця 5-В класу Золотовська Даша ( вересень 2017)
Україно
Вкраїно моя ти квітуча
Зелені безкраї сади
пшениця кругом колосиця
і квіти цвітуть запашні.
Стою на узбіччі
дивлюсь я на небо
і дякую Богу за все:
за спокій, за радість,
тепло і усмішку -
За те, що живу саме так!
Ціную тебе, Україно,
радію життю я своїм.
Учениця 5-В класу Золотовська даша (вересень 2017 р.)
Елочка
Зеленая, пушистая
У гости к нам пришла
И праздничную радость
Детишкам принесла
Я сказочной принцессой,
Пройдусь вокруг тебя
Ты все мои желанья
Исполни в эту ночь
Зажгутся свечи желтые
Протикают часы
Я всем желаю счастья
Удачи, доброты.
Любимому дедушке
Спасибо тебе
За чистое небо
За светлое сонце лучей
За запах родных
И цветущих садов
Я тисячу раз повторяю
Спасибо,
Спасибо
Тебе, мой родной!
Сестричці.
Перше вересня –
До школи обиратись час настав
Прощавайте всі розваги,
Собирайтеся мерщій.
І моя сестричка тоже,
Йде до школи в перший клас,
Я кажу своїй сестричці,
Вчитись люба треба добре,
Я тобі допоможу.
Солдату.
Ты победу принес
Отдая свою жизнь
Чтоб родилася я
На счастливой земле
Я портрет твой держу
Поклоняюсь тебе
И людей всех прошу
Не рождайте войну.
Сповідь.
Всевишнього я попрошу
Хай остановить війну
Нам не потрібні крики дітей
Плач матерів
Чорна земля, чорні поля,
Чорні сади в огна зацвіли.
Боже допоможи!
Хочеться з веселкою гратись
Сонечку усміхатись
Квіти кругом собирати,
Пісеньки різні співати.
Україну свою прославляти,
Бо вона ненька моя.
А я ж її українське дитя.
Україно
Вкраїно моя ти квітуча,
Зелені безкраї сади
Пшениця кругом колоситься
І квіти цвітуть запашні
Стою на узбіччі
Дивлюсь я на небо
І дякую Богу за все
За спокій, за радість
Тепло і усмішку
За те, що живу саме так.
Ціную тебе, Україно,
Радію життю я своїм.
