Вірші
ЗИМОВИЙ ЄВРОМАЙДАН
А ми гадали, що зими не буде…
В садах, по лісосмугах, на полях –
Травичка зеленіла увесь грудень
Бруньки понабрякали на гілках.
Стояли дні похмурі та вологі
Над українською землею довгий час.
Та ось – Різдво. Це свято нам від Бога.
В погоді переміни. І у нас!
Євро майдан у Києві цю зиму
Повільно набира свою «ходу».
Лозунги з усюди дружно линуть,
Між барикадами багато неладу
У полум’ї та димових завісах
Лунають постріли … Іде на брата-брат
У сутичках тут людям дуже тісно
Кров ллється… Пробудився супостат.
Нарешті мій народ розплющив очі
Підняти голову ніякого страху
Позаду темрява, холодні довгі ночі,
Де кожен був самотнім й без даху,
Тепер ми разом. То велика сила,
Яка тримає в гурті мій народ.
Але багато нас ще б’ють із тилу,
Вчиняють лихо й безліч перешкод.
Січнева білосніжна завірюха
Окутала українські поля
В хрещенські морози… Лиш послухай,
Що терпить твій народ, твоя земля.
Із нами солідарні – всі і світі.
Турбуються про нас – по всій Землі.
Старий священик і маленькі діти
Із храму випускали голубків
Хотіли знати: що то з цього буде?
Птахи-летіли… Раптом їх політ
Великий кінець й чорна чайка люта
Їм шлях закрили в вільний тихий світ.
Птахи боролися, завзято боронилися,
Чубили біле пір’ячко навкруг…
Дійшло до травм, але не відступилися,
Бо чітко відчували – хто їх друг.
Й перемогли! Нечиста темна сила
Пропала-зникла з поля зору назавжди.
А зграя білих голубків – в злетіла
В блакитне небо, ближче до мети.
Отак і ми… Давайте будем разом
Не дивлячись на сніжну заметіль,
Що розгулялася над лісом та над садом.
Гуртуймося у дружною артіль!
Над нашою землею незабаром
Засвітить сонце, зацвітуть сади…
Але сьогодні – безпросвітні хмари
На землю сіють сніжки та льоди.
Зберемося, поборемо незгоди!
Діди, батьки – здолали й не таке…
Наперекір вітрам і не погоді
Будуймо барикад кільце стійке!
28-29.01.2014 р.
Збирає пташечка сіренька
Суху соломку повесні…
Вчорашня буря не маленьку
Напевно їй вчинила у гнізді.
Учора вітер із дощем холодним
Не дозволяв ступити за поріг
Нам людям… Пташка жодна
Не полишала свій таємний «оберіг»
Під вечір коли стихла непогода
Веселка в небі над селом зійшла .
Як їй раділо все живе в природі!
Нарешті Божа Благодать прийшла!
Гілки черешні-вишні – ніжно білі
Пухнасті розпустили квіточки,
А в персика – гілки «порожевіли»
Поглянь навкруг як все зазеленіло!
Бог запалив веснянії свічки.
Ще мить якась і сонце – сіло…
На чисте небо випливе зоря,
А потім – величезне кругле тіло
Місяця світила – що до півночі стояв.
14.06.2014 р.
Після Пасхальная неділя
Набравши здоби, крашанок, свічок,
Йдемо на урочистую подію
До лісу на «посвяту» могилок
На батьківських могилах в оцю пору
Святкові обеліски та хрести –
Прикрашують вінками, квітів-море.
На сповідь мов ти душу принести
Ріднесенькі! Тепер ми зрозуміли,
Що значили і ким для нас були.
Не вистачає часто всім нам сили
Боротися… А ми ж колись жили?!
Була колись сім’я, одна родина,
Де батько пильно « в оці» Всіх тримав
Зростив дочку та гордість свою – сина
Сам в виноградниках таврійських працював
Матуся всіх утішить, нагодує,
Була до всіх привітна у сім’ї,
Незгоди полум’я-погасить, зле-задує…
Як , я журюся тепер по тобі!
Весна на дворі та в душі так «зимно»
Порад не вистачає та тепла.
Дарма, що проживаємо на півдні –
Колись на «холоді» - сім’я не та була
Тайгу далеку, якутів в дитинстві
Усе частіше згадую тепер
Тоді у Забайкаллі – зовсім інші
Правителі були: з СССР.
Але я не хвалю тих «супостатів»
Які в «післявоєнні» за Сибір
Зіслали, роз’єднавши сина й матір,
Бабуню Шуру… Вже потому – мир.
Пережили народи в цьому світі…
Над кожним поколінням світить меч.
Коли ми ще були малі та діти –
Батьки втішались: «спала» з наших плеч
Така біда: «Ласкаво сонце світить!»
Та зараз , тату, встань і подивися,
Що робиться навкруг оцих могил:
«Бойовики» літають понад лісом –
Кордони пильно стережуть на Крим.
Російська влада – Крим забрала…
Тепер ще «зазіхає» на Донбас
Аж до Одеси «губу розкатала»
Невже ж це заграбастає і нас?
… Тюмені мало їй, Уралу…
Та спіть спокійно, будьте певні:
Акація під лісом, край села,
Вдягнеться квітом й на траву зелену
На могилки до кожного хреста
Впаде від Бога оберіг добра.
20.21.06.2014 р.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
