ПАМ’ЯТКА
ПАМ’ЯТКА
щодо алгоритму дій у випадку терористичних актів
ТЕРОРИЗМ – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Стаття 1. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
ПРАВОВІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», 2003р., інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999р., інші міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Стаття 2. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
РІВНІ ТЕРОРИСТИЧНИХ ЗАГРОЗ
Залежно від наявної інформації про загрозу вчинення або вчинення терористичного акту встановлюються такі рівні терористичних загроз:
«СІРИЙ (МОЖЛИВА ЗАГРОЗА)» – за наявності факторів (умов), що сприяють вчиненню терористичного акту;
«СИНІЙ (ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА)» – за наявності інформації, що потребує підтвердження, про підготовку до вчинення терористичного акту;
«ЖОВТИЙ (ІМОВІРНА ЗАГРОЗА)» – за наявності достовірної (підтвердженої) інформації про підготовку до вчинення терористичного акту;
«ЧЕРВОНИЙ (РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА)» – у разі вчинення терористичного акту.
Рівень терористичної загрози тимчасово встановлюється для усіх або окремих суб’єктів боротьби з тероризмом та діє на всій території України, в окремих її місцевостях або на об’єктах можливих терористичних посягань.
п. 7. Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92)
Рішення про встановлення, зміну, скасування рівня терористичної загрози, строк та район дії рівня терористичної загрози
приймає керівник Антитерористичного центру за письмовим дозволом Голови СБУ. Про прийняте рішення керівник Антитерористичного центру негайно інформує Президента України.
Рішення про встановлення, зміну, скасування рівня терористичної загрози, строк та район дії рівня терористичної загрози оприлюднюється через засоби масової інформації.
Рівень терористичної загрози скасовується у разі запобігання вчиненню чи припиненню терористичного акту та ліквідації загрози життю і здоров’ю людей.
п. 8. Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92)
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СПРИЯННЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, зокрема:
1) фінансували терористів, терористичні групи (терористичні організації);
2) надавали або збирали кошти безпосередньо чи опосередковано з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи злочинів терористичної спрямованості;
3) проводили операції з коштами та іншими фінансовими активами:
– фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх вчиненні чи сприяли вчиненню;
– юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму;
– юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи кошти, одержані або придбані з використанням об’єктів власності, що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов’язаних з ними юридичних і фізичних осіб;
4) надавали кошти, інші фінансові активи чи економічні ресурси, відповідні послуги безпосередньо чи опосередковано для використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою зазначених осіб;
5) надавали допомогу особам, які брали участь у вчиненні терористичних актів;
6) вербували фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяли встановленню каналів постачання зброї терористам та переміщенню терористів через державний кордон України;
7) переховували осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості;
8) використовували територію України з метою підготовки чи вчинення терористичних актів або злочинів терористичної спрямованості проти інших держав або іноземців, –
несуть відповідальність згідно з законом.
Стаття 25. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
