Люди – творці історії
Історію рідного краю, маленької батьківщини творить людина, яка пам’ятає як заповідь слова: «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього».
Село Абрикосівка маленьке, квітуче ,тоне в садах абрикос, слив, груш. Тут живуть люди - трудівники, які уміло роблять свої справи, свято бережуть традиції, примножують їх, теплом своєї душі зігрівають інших. Досконало створеної історії села майже не було, вона зберігалася шматочками у серцях старожилів, їх спогадах…
Одного року, учитель історії Абрикосівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Балакірська Лариса Володимирівна, дала завдання учням 7 класу, підготувати розповідь про близьких людей, які працювали в радгоспі «Райдужний», досягали певних вершин. Із домашньої «скарбнички пам’яті» Дардан Димитрій приніс цілі сторінки історії, які у свій час писала його прабабуся Дардан Клавдія Федорівна - людина з великої літери ( так вважали її односельці), бо за її душевність, доброту, великі справи в селі з любов’ю величали «Клавочкою».
Ці спогади стали першою зерниною до ґрунтовного дослідження історії села Абрикосівка. Цю справу до своїх рук взяла вчитель історії. Вона створила групу ініціативних дослідників з числа учнів. Зібраний матеріал ліг в основу Всеукраїнського проекту «Міграції в історії», який був представлений у місті Києві серед школярів всієї України. Ця робота не залишила байдужими односельців, які ділилися спогадами, поповнюючи скарбницю історії.
Уже більш систематизований, ґрунтовніший матеріал ліг в основу наукової роботи вчителя Балакірської Лариси Володимирівни та учениці Семенкової Аліни. Цим творінням зацікавився і став науковим керівником професор, доктор історичних наук Водотика Сергій Григорович. Робота посіла на обласному рівні почесне друге місце. Це дало можливість усвідомити, що перший крок до створення історії села уже зроблений.
Напрацьований матеріал має практичну спрямованість: використовується під час вивчення уроків рідного краю, проведення виховних годин, практичних занять, урочистих заходів.
Однак ,виникли труднощі, бо не кожен міг ознайомитися з матеріалами історії села. Та не залишився осторонь добрих починань, онук Дардан Клавдії Федорівни, Андрій Олександрович. Він познайомився з матеріалами і запропонував дієву допомогу – надрукувати книгу, залучивши до цієї справи всю сім’ю: дітей, дружину,батьків. Мабуть, і починається усвідомлення себе як патріота своєї маленької батьківщини з активної життєвої позиції, небайдужості, відповідальності за сьогоднішній день і завтрашній . Тому й хочеться висловити подяку цій сім’ї, учителю історії від місцевої громади, жителів села, працівників усіх сільських установ.
Директор школи Лишак Н.І.
14:26 17.03.2017
